Наскільки ризикована операція на хребті?

Багато людей страждають від зісковзування міжхребцевого диска, який може викликати біль у спині та ногах, а у важких випадках – проблеми з рухливістю. Однак вони краще страждатимуть, ніж ляжуть до лікарні на операцію, бо бояться, що операція потребуватиме великого розрізу.

Насправді це неправильне розуміння лікування грижі міжхребцевих дисків, оскільки з розвитком медицини хірургія грижі міжхребцевих дисків увійшла в епоху «мінімальної травми, точного лікування, хорошої ефективності, швидкого функціонального відновлення, високого відсотка лікування».

Більше того, у середньому віці якість життя в 20 років між 50 і 70 роками, безумовно, вища, ніж у 20 років між 60 і 80. Тож чому б не зробити операцію зараз, щоб 50-70-річні могли прожити ці 20 років у власному стилі? Містер Фу, якому на відео 52 роки, багато років страждає від болю в спині. За останні шість місяців його біль у попереку став дедалі сильнішим, з болем і дискомфортом у стегні та правій бічній стороні гомілки, а пальці на ногах трохи оніміли та відчували дискомфорт, тому його госпіталізували до нашої лікарні для проведення малоінвазивної хірургії хребта. Команда Є Сяоцзяня виконала операцію відповідно до його фактичної ситуації, і він добре зажив після операції. Він відновив своє звичайне життя і може їздити на роботу та з роботи, як сказав сам пан Фу: «Тепер я відчуваю себе живим і живим».

01 Що таке малоінвазивна хірургія хребта?

Мінімально інвазивна хірургія, як випливає з назви, покликана звести до мінімуму пошкодження нормальних тканин і мінімізувати вплив хірургії на функцію всієї системи організму, і її описують як один із напрямків хірургії в 21 столітті з моменту його народження.

Мінімально інвазивна хірургія хребта — це використання хірургічного мікроскопа або великого збільшення, розширення хірургічного поля зору для хірургічних операцій через найменший можливий розріз шкіри для виконання «ендоскопічної хірургії», так що хірургія хребта з мінімальними медичними пошкодженнями для реалізації найефективнішого лікування.

У галузі хірургії хребта, з постійним розвитком малоінвазивних технологій, малоінвазивне лікування захворювань хребта стане трендом майбутнього.

02. Які умови підходять для малоінвазивної хірургії хребта?

В даний час більшість дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта можна лікувати за допомогою малоінвазивної хірургії, найбільш репрезентативною з яких є грижа поперекового диска.

Грижа поперекового диска — це патологічний стан, спричинений дегенеративними змінами та пошкодженнями міжхребцевих дисків поперекового відділу, що призводить до того, що пульпозне ядро ​​та частина фіброзного кільця виступають у навколишні тканини та стискають відповідний спинний мозок або корінці спинномозкових нервів.

Основним симптомом є здавлення нервових корінців або спинного мозку, що проявляється хронічним болем у попереку, іррадіюючим болем або онімінням у нижніх кінцівках, іноді м’язовим спазмом або навіть виснаженням м’язів у паравертебральній ділянці та нижніх кінцівках, обмеженням активності та позитивний тест на тягу нерва.

Пролапс поперекового диска є найбільш серйозною формою грижі поперекового диска; якщо вчасно не лікувати, пролапс пульпозного ядра погіршиться, компресія спинномозкового нерва поперекового відділу посилиться, і навіть синдром кінського хвоста призведе до незворотного пошкодження нерва. У клінічній практиці поперековий спондилолістез також є однією з основних причин болю в попереку та ногах, що сильно вражає пацієнтів середнього та літнього віку та ускладнює лікування. Тому ми пропонуємо пацієнтам звернутися до лікарні для чіткого діагнозу після появи симптомів.

Що стосується лікування грижі міжхребцевого диска, не пов’язаного з поперековим спондилолістезом або нестабільністю поперекового відділу хребта, спочатку можна розглянути мінімально інвазивну міжхребцеву фораменоскопічну хірургію, хоча існує певний рецидив і залишкова частота, ймовірність виникнення все ще відносно низька. При пролапсі диска з високим ступенем вільного зміщення поперекової грижі також можна вибрати малоінвазивну міжхребцеву фораміноскопію, хоча операція трохи складніша і складніша, але все ж можна дати собі шанс на малоінвазивну, все-таки , операція відкритого зрощення є найкращим варіантом лікування.

03. Проблеми малоінвазивної хірургії хребта для лікарів

Порівняно з відкритою хірургією хребта, малоінвазивна хірургія хребта ставить перед лікарями дві проблеми.

Перше випробування – майстерність хірурга.

Мінімально інвазивна хірургія має дуже мале поле зору порівняно з традиційною хірургією, а поле зору відносно обмежене. Мінімально інвазивна хірургія схожа на вирізання соєвих бобів і виконання дуже делікатної операції в дуже маленькому просторі. Таким чином, мінімально інвазивна хірургія вимагає дуже високого рівня технічної та професійної підготовки самого хірурга, який повинен володіти сильними анатомічними знаннями та судженнями, особливо здатністю виконувати операцію в дуже маленькому просторі. Наприклад, процедура міжхребцевої фораменоскопії вимагає розрізу шкіри всього 7 мм. Перехід від традиційно великого розрізу до такого маленького вимагає подолання багатьох психологічних, навичок і технічних труднощів.

Іншим викликом є ​​відданість хірурга.

Коли я вперше почав займатися малоінвазивною хірургією хребта, мені довелося зробити рентгенівський знімок, щоб підтвердити, що кожен етап операції пройшов успішно. Під час операції лікарю було неможливо вийти з кімнати, оскільки він змушений був стояти поруч із пацієнтом і разом робити рентген.

У нас була статистика: коли ми вперше почали робити малоінвазивні ламінектомії, нам довелося зробити майже 200 сканувань за одну операцію. Чим більше операцій ви зробите, тим більше радіації отримаєте. Лікарі справді «Люди Ікс».

Випромінювання рентгенівських променів під час малоінвазивної процедури дуже шкідливе як для хірурга, так і для пацієнта на операційному столі. Як можна зменшити випромінювання, якщо захист і обладнання не можна оптимізувати досить швидко? Зменшити шкоду для пацієнта? Рішення полягає в тому, щоб постійно вдосконалювати хірургічні стандарти та навички.

Після невпинних зусиль, спрямованих на дослідження та накопичення досвіду та технологій, ми нарешті змогли забезпечити, щоб пацієнти отримували якомога менше рентгенівського випромінювання під час операції, і ми сподіваємося, що зможемо справді практикувати гуманістичний догляд за кожним пацієнтом за допомогою практичних заходів.

Стаття відтворена з: Shanghai Tongren Hospital